Смолінське НВО "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія-позашкільний навчальний заклад"
 
Школа - це завжди трохи більше, чим просто місце, куди приходять учитися. Тут народжується дружба, яка потім не рушиться усе життя.


Конкурси для вчителів

Районний конкурс "Учитель року 2014"

Вершкова Ольга Володимирівна,

вчитель трудового навчання 

ІІ кваліфікаційної категорії

 

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

Метод проектів

Сутність, вимоги до використання, етапи роботи

Сутність проектної технологи та її значення

Останнім часом зростає популярність методу про­ектів у різних країнах. Через це збільшується кількість підходів до тлумачення його сутності. Саме тому, крім загального визначення сутності проектної технології, і було запропоновано обов'язкові критеріальні вимоги до її сучасного тлумачення:

• наявність освітньої проблеми, складність і акту­альність якої відповідає навчальним запитам і життє­вим потребам учнів;

• дослідницький характер пошуку шляхів розв'я­зання проблеми;

• структурування діяльності відповідно до класич­них етапів проектування;

• моделювання умов для виявлення учнями на­вчальної проблеми;

• постановка проблеми, дослідження; пошук шля­хів розв'язання, експертиза й апробація версій, кон­струювання підсумкового проекту, його захист, кори­гування і впровадження;

• самодіяльний характер творчої активності учнів;

• практичне або теоретичне значення результа­ту діяльності (проекту) і готовність до застосування (впровадження);

• педагогічна цінність діяльності (учні здобувають знання, розвивають особистісні якості, опановують необхідні способи мислення і дії).

Можуть бути різні підстави для вибору тематики проекту: її може бути сформульовано фахівцями, ви­сунуто вчителями з урахуванням навчальної ситуації зі свого предмета, інтересів і здібностей учнів. Тематику проекту можуть запропонувати і самі учні.

В основу методу проектів покладено ідею, що вияв­ляє сутність поняття «проект», його прагматичну спря­мованість на результат, який можна отримати за умо­ви розв'язання тієї чи іншої практично або теоретично значущої проблеми. Результат можна побачити, про­думати, використати в реальній практичній діяльнос­ті. Тому необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити та розв'язувати проблеми, використовуючи знання з різних галузей, уміння прогнозувати результати та можливі наслідки різних варіантів розв'язку, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв'язки.

Метод проектів завжди зорієнтований на само­стійну діяльність учнів, яка реалізується як в індивіду­альній, так і в парній, груповій діяльності, що завжди передбачає розв'язання проблеми: з одного боку — використання сукупності різноманітних методів, засо­бів навчання, а з іншого — необхідність інтегрування знань, уміння використовувати знання з різних галузей науки, техніки тощо. Результати виконання проектів ма­ють бути, що називається, «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв'язання (якщо практична — конкретний результат) готове до викорис­тання (на уроці, в школі, у реальному житті). Метод про­ектів передбачає сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих по своїй суті.

Результати проектів повинні бути матеріальними, тобто відповідно оформленими — відеофільм, альбом, бортжурнал, комп'ютерна газета, альманах тощо.

Проектна робота дуже перспективна, оскільки в ній кожен з учасників не втрачає свого статусу актив­ної діючої особистості, намагається зайняти в групі позицію, що відповідає його можливостям: знанням, умінням, здібностям, мисленню тощо. Це позначаєть­ся на загальному формуванні індивідуального стилю дитини. Працюючи над проектом, учні спілкуються, співпрацюють і допомагають один одному в процесі навчання, розвивають соціальні, розумові та комуні­кативні навички.

Цей вид діяльності сприяє здійсненню індивідуаль­ного підходу в класах з різним рівнем підготовки під час вивчення та засвоєння нового матеріалу.

Вимоги до використання методу

Метою методу проектів є створення умов, за яких учні самостійно й охоче отримують знання з різних джерел, вчаться користуватися ними (знаннями) для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань; удосконалюють комунікативні вміння, працюючи в різ­них групах; розвивають дослідницькі вміння та аналі­тичне мислення. Виконання проекту передбачає зв'я­зок з реальним життям, незвичайність форми і само­стійність виготовлення, створення матеріалів, що по суті є різними формами документування: анотація, рецензія, анкета, таблиця, опис, фото-, аудіо- або ві-деозвіт, колаж, комікс, сценарій, щоденник, журнал, довідник, резюме, каталог, брошура, альбом, словник, стаття, стінгазета, виставка. Матеріал може подаватися в різних формах: дискусія, огляд, виставка, демонстру­вання, обговорення, рольова гра, диспут, повідомлен­ня, доповідь, конференція, репортаж, драматизація.

Під час використання проектного методу всі учас­ники навчально-виховного процесу розв'язують цілу низку різнорівневих дидактичних, виховних і розви-вальних завдань. Це сприяє розвитку пізнавальних навичок учнів, формуванню вміння самостійно кон­струювати свої знання, орієнтуватися в інформацій­ному просторі тощо.

Таким чином, основними вимогами до використан­ня методу проектів є: наявність значущої у дослідниць­кому, творчому плані проблеми (завдання), розв'язання якої потребує інтегрованих знань, дослідницького по­шуку; практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів; самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів; структурування змісто­вої частини проекту (із зазначенням поетапних резуль­татів); використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв'язання, обговорення методів дослідження; обговорення способів оформлення кін­цевих результатів (презентації, захисту, творчих звітів); збір, систематизація та аналіз отриманих даних; підбиття підсумків, оформлення результатів, їх презентація; ви­сновки, висунення нових проблем дослідження.

Загальні поради до структури проекту

1.Вибір теми проекту, його типу, кількості учас­ників.

2. Обмірковування вчителем можливих варіантів про­блем, які важливо дослідити в рамках наміченої темати­ки. Самі ж проблеми впроваджуються учнями з подачі вчителя (навідні запитання, ситуації), можлива «мозкова атака» з наступним колективним обговоренням.

3. Розподіл завдань по групах, обговорення мож­ливих методів дослідження, пошук інформації, твор­чих рішень.

4. Самостійна робота учасників проекту за своїми індивідуальними чи груповими дослідженнями, твор­чими завданнями.

5. Обговорення отриманих даних у групах (на уро­ках чи на заняттях у наукових спілках, у груповій ро­боті в бібліотеці).

6.    Захист проектів.

7.    Колективне обговорення, експертиза, результати зовнішнього оцінювання, висновки.

Етапи роботи над проектом

I  етап

Вибір напряму і формування назви проекту: уза­гальнена назва проблеми, визначення кола питань; ви­ділення загального напряму або пріоритетних (окре­мих) напрямів, оформлених у підпроекти.

Визначають напрям і формують назву проекту всі члени колективу — і педагоги, й учні.

II  етап

Розділи проекту.

1. Актуальність, необхідність, значущість обраного напряму (чому саме цей).

2. Мета і завдання проекту:

а) довготривалі:

* створення чогось нового (за структурою, підхо­дами, концепцією навчально-виховного процесу);

* нові технології, методики;

* можлива розробка дослідження за проектом;

* визначення очікуваних результатів;

* планування «продукту» в результаті виконання програми (посібника, сценарію, технології, плану, но­вої програми);

б)    короткотривалі — визначення конкретної мети, завдань на певний період.

3.    Визначення етапів реалізації проекту:

а)    зазначаються терміни початку і закінчення проекту;

б)    закінчення проекту визначається етапністю його реалізації;

в) зазначаються часові інтервали кожного етапу: запису проекту, І етапу, II етапу тощо.

4. Механізм реалізації проекту.

Пояснення: «Як? Яким чином? За допомогою яких засобів буде реалі­зовано проект?» Плани апробації конкретних справ, акцій, заходів згідно з визначеними етапами.

5. Обов'язки та відповідальність учасників реалі­зації проекту:

а) хто відповідає за проект?

б)    хто і за що відповідає всередині проекту?

в) хто допомагає в реалізації проекту?

6. Очікувані результати: які конкретні результати очікуєте одержати на кожному етапі і після завершен­ня проекту?

7. Оцінка й самооцінка проекту: коли та з якою періодичністю буде оцінюватися виконання проекту (один, два, три, чотири рази на рік); хто візьме участь в оцінюванні — самі учасники, експерти, управлінські структури; які форми контролю (самоконтролю) й оці­нювання (самооцінювання); у якій формі буде подано інформацію про хід проекту (звіт, конкретні матеріали, сценарії, розробки, нові проекти тощо)?

8. Бюджет, ресурсне забезпечення (приблизний бюджет, ураховуючи всі види витрат, необхідних для успішної реалізації проекту).

III    етап

Презентація.

Вона може бути представлена:

 • у вигляді постера (плаката), на якому автори в оригінальній формі подають добірки матеріалів;

• у формі щоденника, буклета, міні-підручника;

• як усна презентація, що поєднується з оформ­ленням постера.

IV етап

Цей етап охоплює дискусії, обговорення резуль­татів проекту після його захисту, поради та комента­рі вчителя, груповий аналіз роботи та самоконтроль учасників.

Планування у розробці стратегії реалізації проекту має двоетапний характер.

Перший етап — це загальне планування спільно з учителем і всіма учасниками проекту. Воно стосується таких питань, як визначення окремих етапів роботи і встановлення послідовності їх виконання, визначення кількості учасників у мікрогрупах і типу завдань для кожної мікрогрупи, а також термінів виконання і фор­ми подачі проміжних і кінцевих результатів роботи.

Другий етап — самоорганізація роботи партнерства, тобто планування роботи без участі вчителя, напри­клад, розподіл обов'язків між членами однієї групи, встановлення термінів виконання того чи іншого виду завдань, форм і послідовності звітності.

Для успішного виконання проекту велике значен­ня має рівень виявлення особистої відповідальності окремими його учасниками. Практика використан­ня проектів показує, що чим вищий рівень особистої відповідальності учасників, тим вища якість кінцево­го підсумкового продукту. За самоорганізації роботи в групі найбільш відповідальні завдання доручаються тим учням, які мають найбільш розвинене почуття відповідальності.

Типи проектів

З огляду на різні підходи до класифікації проектів у педагогічній літературі, пропонуємо розрізняти їх за цілою низкою параметрів:

• складом учасників проектної діяльності: індиві­дуальні, колективні (парні, групові);

•   характером партнерських взаємодій між учас­никами проектної діяльності: кооперативні, змагаль­ні, конкурсні;

•   рівнем реалізації міжпредметних зв'язків: моно-предметні, міжпредметні, надпредметні;

•   характером координації проекту: безпосередній (твердий чи гнучкий), прихований;

•   тривалістю: короткі, середньої тривалості, три­валі;

•   метою і характером проектної діяльності: інфор­маційні, ознайомлювальні, пригодницькі, мистецькі, науково-пошукові, конструкційні тощо.

Розглянемо деякі з цих проектів детальніше.

Дослідницькі проекти потребують добре обміркова­ної структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущос­ті, продуманості методів, у тому числі експеримен­тальних методів обробки результатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргумента­ція її актуальності, визначення предмета й об'єкта, зав­дань і методів, визначення методології дослідження, висунення гіпотез розв'язання проблеми і накреслен­ня шляхів її розв'язання.

Творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона роз­вивається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Учні заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення — ру­кописний журнал, колективний колаж, відеофільм, ве­чір, свято тощо. І тоді потрібні сценарій фільму, про­грама свята, макет журналу, альбому, газети.

Ігрові проекти — учасники беруть на себе певні ролі, зумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості. Імітуються їх соціальні і ділові стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками, ситуаці­ями. Ступінь творчості учнів дуже високий, але домі­нуючим видом діяльності все-таки є гра.

Інформаційні проекти спрямовані на збирання ін­формації про якийсь об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і уза­гальнення фактів. Такі проекти потребують добре про­думаної структури, можливості систематичної корекції у ході роботи над проектом. Структуру такого проек­ту можна позначити таким чином: мета проекту, його актуальність; методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, у тому числі й електронні, інтерв'ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з ві­домими фактами, аргументовані висновки); результат (стаття, реферат, доповідь, відеофільм); презентація (публікація, у тому числі в електронній мережі, об­говорення у телеконференції). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їх модулем.

Практично-орієнтовані проекти — результат діяль­ності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (доку­мент, програма, рекомендації, проект закону, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є гарна органі­зація координаційної роботи у вигляді поетапних об­говорень та презентація одержаних результатів і мож­ливих засобів їх упровадження в практику.

Навчально-телекомунікаційні проекти — це спіль­на навчально-пізнавальна творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп'ютерної телекомунікації, яка має спільну мету дослідження певної проблеми, узгоджені методи, способи діяль­ності й спрямована на досягнення спільного резуль­тату діяльності.

Специфіка телекомунікаційних проектів полягає передусім у тому, що вони за своєю суттю завжди міжпредметні.

Розв'язання проблеми, закладеної в будь-якому проекті, завжди потребує інтегрованого знання. Але в телекомунікаційному проекті, особливо міжнародному, потрібна, як правило, більш глибока інтеграція знань, що передбачає не тільки знання власне предмета до­сліджуваної проблеми, а й особливостей національної культури партнера, його світовідчуття.

Тематика і зміст телекомунікаційних проектів ма­ють бути такими, щоб їх виконання цілком природно залежало від властивостей комп'ютерних телекомуні-кацій. Інакше кажучи, не кожен проект, яким би ці­кавим та практично значущим вій не здавався, може відповідати характеру телекомунікаційних. Телекому­нікаційні проекти педагогічно виправдані в тих випад­ках, коли в ході їх виконання передбачено численні, систематичні, разові або тривалі спостереження за тим чи іншим природним, фізичним, соціальним та інши­ми явищами, які потребують збирання даних у різних регіонах для розв'язання поставленої проблеми; перед­бачено порівняльне вивчення, дослідження того чи ін­шого явища, факту, події, яка відбулася або має місце в різних місцевостях для виявлення певної тенденції чи прийняття рішення, розробки пропозицій тощо; перед­бачено порівняльне вивчення ефективності викорис­тання одного й того самого або різних (альтернатив­них) способів розв'язування однієї проблеми, одного завдання для виявлення найбільш ефективного, при­йнятного для будь-яких ситуацій рішення, тобто для отримання даних про об'єктивну ефективність способу розв'язання запропонованої проблеми; запропоновано спільну розробку певної теми, чи то практична робота (виведення нового сорту рослини в різних кліматич­них зонах), чи творча (створення журналу, газети, веб-сторінки, п'єси, книги, музичного твору, пропозицій щодо вдосконалення навчального курсу, спортивних, культурних спільних заходів, народних свят тощо); пе­редбачено провести захопливу пригодницьку спільну комп'ютерну гру, змагання.

На практиці частіше доводиться мати справу зі змі­шаними типами проектів.

Окремо треба сказати про необхідність організації зовнішнього оцінювання проектів, оскільки тільки та­ким чином можна простежити їх ефективність, збої, необхідність своєчасної корекції. Характер цього оці­нювання залежить як від типу проекту, так і від його теми (змісту), умов проведення. Якщо це дослідниць­кий проект, то він має етапність проведення, причому успіх усього проекту багато в чому залежить від пра­вильно організованої роботи на окремих етапах.

Параметри зовнішнього оцінювання проекту: зна­чимість і актуальність висунутих проблем, адекватність їх навчальної тематики; коректність використаних ме­тодів дослідження і методів обробки отриманих резуль­татів; активність кожного учасника проекту відповідно до його індивідуальних можливостей; колективний ха­рактер прийнятих рішень (за групового проекту); ха­рактер спілкування і взаємодопомоги, взаємодоповненості учасників проекту.

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

                                                                                                            «  …немає більшої насолоди,

                                                                                                                     ніж насолода творити  ».

                                                                                                                            М.В.Гоголь

Тема. Захист творчих проектів.

Мета: формування в учнів навиків проектної діяльності, уміння здійснювати аналіз та оцінку технологічних об'єктів;

розвиток в учнів творчого та критичного мислення, бажання самовираження, формування  моральних якостей та художньо-естетичних смаків;

виховання бажання працювати на кінцевий результат, поваги до традицій українського народу.

Наочність:  творчі проекти, вироби, проектна папка ( пояснювальна записка ).

Тип уроку:  урок узагальнення знань, умінь і навичок.                                                                                                 

Структура уроку

I.Організаційний момент.

   II.Актуалізація опорних знань учнів.

III.Повідомлення теми і мети уроку.

IV.Мотивація навчальної діяльності.

V.Робота над темою уроку (Захист творчих проектів).

VI.Підсумок уроку.

                                                             Хід уроку

I. Організаційна частина

Перевірка присутності учнів, готовності їх до уроку, наявності робочого одягу.

 

II. Актуалізація знань учнів

 

Розв'язання  кросворду  « Проектування ».

По горизонталі:

Прикрашання виробу.

Графічне зображення предмета, виконане від руки, без застосування креслярських інструментів.

Голка для вишивання стрічками.

Творче поєднання різних елементів узору.

По вертикалі:

1. Сукупність окремих технологічних процесів, спрямованих на виготовлення виробу.

2. Кінцевий продукт технологічної діяльності людини.

3.Твердження, що описує закономірність безпечної праці.

4.Реалізований за планом творчий задум чи ідея.

5.Захист проекту, оцінка результатів виконання проекту.  

 Відповіді:

оздоблення;

ескіз;

синель;

композиція;

технологія;

виріб;

проект;

презентація.

III.Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні у нас незвичайний урок – урок-презентація.

 Кожен з вас працював над  творчим проектом. Завдання не із легких. Настав час звітувати про виконання вашої роботи. Тема  сьогоднішнього уроку «Захист творчих проектів». Сьогодні , кожен із вас повинен поставити собі за мету якнайкраще захистити проект, довести значимість його виконання.

IV. Мотивація навчальної діяльності

Ви приклали багато зусиль. Вивчали літературу по даній темі, шукали історичний матеріал, що стосується обраної теми. Довелось розглянути не один можливий варіант виконання практичної частини проекту, розробити  власну конструкцію виробу та необхідну документацію на виготовлення виробу. Старались якісно виготовити виріб і оформити проект. І сьогодні від вашого захисту залежить оцінка результату вашої навчальної творчої діяльності. Вам роздано картки «Орієнтовний план захисту проекту», якими можете скористатись при презентації своїх робіт.

 

V. Орієнтовний план захисту проекту:

 1. Назва проекту.

2. Аргументування вибору теми.

3. Коротка історична довідка з теми проекту.

4. Економічна доцільність виготовлення виробу.

5. Висновки.

6. Власна оцінка роботи над проектом.

 

 Розв'язувані задачі:

вибір конструкційних матеріалів;

декоративність;

оригінальність форми;

кольорове рішення;

виконання практичної частини проекту за вибраною технологією та послідовністю;

самоконтроль діяльності, дотримання безпеки та культури праці, технологічної дисципліни;

 економічна доцільність виготовлення виробу;

 якість оформлення пояснювальної записки;

 висновки;

 власна оцінка роботи над проектом.

Робота над темою уроку

Учні захищають свій проект перед класом , демонструють виготовлений виріб. Контроль якості виготовлення виробів ведеться візуально. Однокласники висловлюють свою думку про якість та доцільність виконання представлених проектів.

VІ. Підсумок уроку.

 1.Формування виставки учнівських робіт.

 2.Оцінювання.

 3.Рефлексія.

- Що  нового  дізнались під час виконання проекту?

- Чого навчились?

-  Порівняйте реальні результати із завданнями, які були визначені.

-  Що потрібно зробити для того, щоб мати кращі результати роботи?

-  Де  можна  використати  набуті  знання  та  вміння?